31 жовтня 2024 р. Б ми прощалися з Героєм воїном Юрієм Канюком, котрий віддав своє життя, захищаючи Україну і нас. Юрій був письменником, істориком, богословом, катехитом, доброю і світлою людиною, він також свого часу вступив на новіціят до Крехівського монастиря і декілька років навчався у Василіянському інституті філософсько-богословських студій у Брюховичах, будучи братом Чину Святого Василія Великого.
Прощання і Чин похорону спочатку відбувалося у Гарнізонному храмі Свв. Петра і Павла міста Львова, а потім кортежем Юрія перевезли до рідного села Межиріччя біля міста Шептицького. Віддати шану Герою прийшло дуже багато священників та братів Василіян, духовенства, друзів, знайомих людей. По дорозі та у рідному селі люди ставали навколішки зі свічками та квітами.
У Межиріччі процесія з домовиною Юрія спочатку рушила до родинної домівки, а потім до церкви, де відбулося останнє цілування, о. Йоан Школик, ЧСВВ, пригадав і подякував Юрію за його доброту, щирість та ініціативність, також о. Домінік Налисник, ЧСВВ, котрий з іншими священниками неодноразово їздили на передову, поділився свідчення про те, коли Юрія запитували, що потрібно, він завжди просив привезти Пресвяту Євхаристію, щоб постійно бути у єднанні з Христом. "Сьогодні ми не прощаємося, а кажемо: До зустрічі!», - зазначив о. Домінік.
Юрія Канюка поховали на цвинтарі неподалік від церкви у рідному селі Межиріччі. Під час погребення усі присутні молилися за Героя, віддали військові почесті Юрію, вручили дружині державний прапор. На завершення Христина, дружина Юрія, подякувала усім за те, що прийшли віддати шану та честь Герою, розповіла про його любов, бажання постійно бути з Христом через Святу Літургію, Сповідь і Пресвяту Євхаристію, і те, як Юрій говорив, що він народжений літати. «Тож лети…», - додала дружина.
Дякуємо Богу, дружині, мамі, татові, дружині, рідним за Юрія! Дякуємо Юрію за його приклад, служіння і те, що віддав життя за ближніх! Молімося до Господа за Героя, щоб його обняв своїм милосердям!
Коментарів: 0
Ваш коментар