Великомученик Димитрій Мироточець

«Великого захисника в напастях придбав у тобі ввесь світ, могутній страстотерпцю, що перемагаєш поган. Як побив ти Лієву гордість й додав відваги на подвиг Несторові, так святий Димитрію, молися Христу богу, щоб подав нам велику милість», – цими словами Церква урочисто оспівує пам’ять Святого великомученика Димитрія Мироточця. Його пам’ять ми згадуємо 8 листопада .

Із „Життя святих” ми можемо дізнатися короткий опис його життя. Святий Димитрій був християнським мучеником, який жив у другій половині III століття у місті Солунь та був вихований з дитинства у святій вірі. Після смерті батька цісар Максиміліян зробив його проконсулом. Займаючи високий уряд святий Димитрій відкрито визнавав Христову віру та був її апостолом. Справа в тому, що головним обов'язком Димитрія було захищати свою область від зовнішніх ворогів, але імператор зажадав від нього також, щоб він винищував християн. Димитрій замість цього став викорінювати язичницькі звичаї, а язичників навертати до Христової віри. Згодом, імператору донесли про Димитрієві діла і його було ув’язнено. Християнський юнак Нестор відвідав Димитрія у в'язниці, і Святий благословив його на єдиноборство з Лієм. Зміцнюваний Богом, Нестор здолав гордого гладіатора й кинув його на списи воїнів. У 306 році Димитрій загинув мученицькою смертю в час Діоклетіанового переслідування християн у Далмації. Мощі святого Димитрія перенесли до міста Солуня в Македонії. На його честь там збудували церкву. Як високого царського достойника – проконсула, мешканці стали вшановувати святого Димитрія у місті Солунь. Неодноразово, через заступництво мученика місто рятувалось від противників та голоду.

В Київській Русі також побожно вшановували празник святого мученика Димитрія. У літописі згадується, що у 1198 року було привезено з Солуня на Русь Володимирському князеві Всеволодові ікону Святого, яку дуже цінували у Володимирі. І коли християнська віра поширювалась серед нашого народу, князі, військо та усі вірні часто віддавали себе в опіку святому Димитрієві. Варто відзначити, що і на даний час в Україні є багато церков, які збудовані на честь цього святого. Празник святого Димитрія належить до середніх празників. А свята Церква ставить нам перед очі його геройську віру та різні чесноти. Вона славить його як мужнього Христового воїна й ісповідника, як чудотворця, що лікує недуги душі і тіла та помагає у кожній потребі.

Геройську віру святого Димитрія прославив Господь Бог не тільки різними чудами по його смерті, але також нетлінністю тіла та мироточивістю. Коли, сто років після його смерті відчинено гріб – то його тіло знайдено нетлінним, а його кості видавали пахуче миро, яке зціляло недужих. Як казав Слуга Божий Митрополит Андрей Шептицький: «Хто з великою вірою прибігає до мученика, той може за його заступництвом всього очікувати від Бога». Бо Бог є Любов і хто в цю Любов вірить, той отримає для себе щедрі ласки. Саме тому, варто просити у св. Димитрія, щоб ми і тепер вели християнський спосіб життя та знаходили ту Божу любов в Ісусі Христі, яка допоможе нам бути вірними Богу до кінця нашого життя.

Маємо яскравий приклад із життя хворого чоловіка, який лежав на операційному столі, де у присутності своїх студентів, хірург мав ампутувати язик пацієнтові, на якому поширився рак, щоб хвороба не поширилась далі по тілі. Хірург пропонує хворому звернутися на прощання найдорожчими словами до дружини, дітей, рідних та друзів, які зібралися перед операцією бо за декілька хвилин він раз і на завжди втратить мову. «Після операції будете німим», – сказав хірург. Всі присутні глибоко зворушилися, а в очах лікаря заблищали сльози. Не довго думаючи, пацієнт мужньо промовив такі слова: – «Слава Ісусу Христу!»

Підготував бр. Миколай Баранюк, ЧСВВ.